Примеры тезисного плана

Примеры тезисного плана

9 клас

Урок №11

Тема. Р.м. Тези прочитаного (письмово)

Мета: формувати в учнів поняття про тези як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити з видами тез та вимогами до складання їх; розвивати вміння школярів осмислювати прочитане, виділяти основні положення, висунуті автором; ознайомити з послідовністю складання тез, використовуючи пам’ятку, застосовувати різні види складання тез.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи

ІІІ. Розвиток пізнавальної активності

Робота з текстом
 Прочитати текст. Визначити його основну думку. Пригадати і процитувати 1–2 строфи згаданої в тексті пісні. Які пісні цього циклу вам відомі? Назвати їх.
«Ой у лузі червона калина похилилася». Скільки щирих, зворушливих патріотичних почуттів викликає ця пісня в кожного, хто сприймає її небайдужим серцем.
Пісня, власне її перша строфа, бере свій початок із старовинних козацьких пісень, що відображали героїчну боротьбу лицарів Запорозької Січі з польсько-шляхетською неволею. Серед пісень цього циклу знаходимо і пісню «Розлилися круті бережечки».
Заключна строфа цієї пісні дала початок досліджуваному народнопоетичному тексту, що стосується іншого періоду визвольних рухів в Україні — боротьби народу за національну незалежність.

Гей, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася…

Червона калина! Скільки прекрасних поетичних образів червоної калини зустрічаємо в народних піснях, скільки визначних українських поетів оспівали її в творах.
Пісня «Гей, у лузі червона калина» виникла в період зародження січового стрілецького руху, зразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною… (За Ф. Погребенником).
 Дібрати до тексту заголовок. Виділити основні положення, висунуті автором щодо розкриття змісту тексту.
 Записати авторські думки з кожного абзацу у вигляді цитат. Позначити логічний наголос.
Коментар учителя. Тези — це стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого автором.
Комунікативний практикум
 Скласти розповідь про види тез і складання їх.
 Які тези, на вашу думку, складати важче? Аргументувати свою відповідь.

Колективна робота з таблицею
 Розглянути таблицю. Проаналізувати зміст її.

Види тез

Складання тез

цитатні

Відбір авторських тез із тексту

вільні

Основні положення тексту формулюють своїми словами

змішані

Цитати й вільний виклад авторської думки чергуються

прості

Теза подає основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого

складні

Окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення її

Колективна робота з пам’яткою
 Опрацювати пам’ятку «Як підготувати тези прочитаного» і запам’ятати основні положення її.

ПАМ’ЯТКА

«Як підготувати тези прочитаного»

1. Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом).

2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.

3. Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.

5. Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.

6. У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.

7. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.

8. Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

ІV. Самостійне складання тез прочитаного
 Прочитати текст мовчки. Попрацювати над його змістом: виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання.

АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ

«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян написана у формі акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.
«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин. У першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій — йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони зробилися культурним народом і збагнули Божу науку.
Хто ж був автором «Абеткової молитви»?
Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія.
Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акростиха, тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка.
Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).
 Сформулювати й записати основні положення тексту у формі
вільних тез. Скористатися опрацьованою пам’яткою.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

 Підготувати усний докладний переказ тексту, опрацьованого на уроці.

Урок 61. PM № 18. Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей

Мета: формувати в учнів поняття про тези як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити з видами тез та вимогами до їх складання; розвивати вміння дев’ятикласників осмислювати прочитане, виділяти основні положення, висунуті автором; застосовувати різні види складання тез; виховувати культуру мови.

Тин уроку: урок розвитку комунікативних умінь (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: підручник, таблиця «Види тез», пам’ятка «Як підготувати тези прочитаного», тексти для підготовки тез (їх зміст —у конспекті уроку).

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми, мсти, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Складання тез статей — дуже важливе для нашого часу уміння, яким повинен володіти кожен випускник школи. Це один зі способів вивчення тексту, осмислення, засвоєння і запам’ятовування інформації, яка міститься у тексті.

III. Операційно-пізнавальний етап.

Рубрика «Запам’ятаймо».

Тези — це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення доповіді, повідомлення, статті тощо. Тези складають основу тексту.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях. Тези суттєво відрізняються від плану, оскільки виділяють кожну думку, підтверджуються фактами і прикладами. Вони використовуються для запам’ятовування певної інформації. Здебільшого мають форму речень на зразок: Реформи шкільної освіти. Ігрова форма уроку. Підручник як художній твір. Можливості вибору домашнього завдання.

Колективна робота з пам’яткою і таблицею.

ПАМ’ЯТКА

«Як підготувати тези прочитаного»

  1. Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом).
  2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.
  3. Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.
  4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.
  5. Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.
  6. У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.
  7. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.
  8. Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

Види тез

Що означають

Цитатні

відбір авторських тез із тексту

Вільні

основні положення тексту формулюють своїми словами

Змішані

цитати й вільний виклад авторської думки чергуються

Прості

подають основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого

Складні

окрім ствердження якоїсь думки, містять ще її доведення

Комунікативний практикум.

— Складіть розповідь про види тез і їх підготовку.

— Які тези, на вашу думку, складати важче? Аргументуйте свого відповідь.

Самостійне складання тез прочитаного.

— Прочитайте текст мовчки. Визначте тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Виділіть основні авторські думки щодо задуму висловлювання.

Текст 1

Музика в серці кожної людини

Із незапам’ятних часів людину постійно оточували звуки. Не було ще ніякої музики, але існував спів птахів, шелест листя, дзюрчання струмків. Звуки інформували людину про довкілля. Високий вереск був сигналом тривоги, а свист вітру, шум дощу мали на неї заспокійливий вплив.

Музика — феноменальне явище. її взаємодія з людиною надзвичайна. Мелодійні звуки творять чудо — у людині прокидається й перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над нашими емоціями, а емоції перемагають навіть фізичний біль.

Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини.

Стародавні мудреці стверджували, що музика. її перші звуки народились одночасно зі створенням світу. Ще на зорі цивілізації був помічений цілющий вплив музики на організм людини. Під дією чарівних звуків музики відбувалось покращення самопочуття та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії.

Отримавши в Єгипті музичні знання, Піфагор заснував в Італії науку про гармонію сфер, затвердив музику як точну науку. Аристотель також стверджував, що музика здійснює вплив на етичне формування людини. Авіценна вважав музику «нелікарським» способом лікування поряд із дієтою, сміхом та запахом.

Музика здатна допомагати молодим людям зрозуміти красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором цілісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почуттями.

Як довели вчені-психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяє значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи. Західні вчені, провівши багато дослідів і експериментів, прийшли до такої думки: деякі мелодії дійсно наділені сильним терапевтичним ефектом. Духовна релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика — анальгетик у світі звуків, тобто вона полегшує біль. Виконання веселих пісень допомагає при серцевих недугах, сприяє довголіттю. Але найбільший ефект

на людину здійснюються мелодії Моцарта. Цей музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали — «ефект Моцарта». Медики встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет покращує роботу кровоносних судин, флейта позитивно впливає на легені і бронхи, а труба ефективна при радикуліті й невриті.

Музика, як, мабуть, ніяке інше мистецтво, може впливати на настрій, створювати його. Всі музичні твори можна умовно розділити на такі, що активізують, тонізують, розслаблюють і заспокоюють.

Музика звучить у середині кожної людини. Все у всесвіті виткане зі звуків музики.

Людина будь-яку музику слухає серцем (За Т. Гавриловою; 388 сл).

Завдання.

— Складіть тези (змішані) статті Т. Гаврнлової «Музика в серці кожної людини». Скористайтеся опрацьованою пам’яткою.

Текст 2

Чиї ж ми діти?

Батьки і діти, діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом століть наш народ виробив і опрактикував мудрі моральні критерії цієї неперервності. Вони передавалися з покоління в покоління, залишаючи по собі добру чи оганьблену славу.

Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей увічнитися в родоводі. Але траплялися й протилежні випадки — людський осуд одного з пращурів міг також причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси такого характеру.

Родовідна пам’ять — явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна.

Пам’ять про своїх пращурів — не забаганка і тим паче не данина моді. Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».

Ось так з роду-віку й співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам’ять про самих себе; діти ж мали за обов’язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичаї. Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам’яті як одна з форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все житія залишиться Іваном, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви шляхетності, зникають традиції… А все це — наше духовне багатство, без якого самовтрачаємося, міліємо. Саме так: там, де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями, неодмінно з’являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин! Щоб зліквідувати їх, мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну пам’ять. І починати маємо з найсвятішого: хто ми і чиїх батьків діти? (За В. Скуратівським; 346 сл.).

Завдання.

— Сформулюйте й запишіть основні положення тексту у формі вільних тез. Скористайтеся опрацьованою пам’яткою.

  1. Контроль, корекція та оцінювання знань Взаємоконтроль і взаємоаналіз навчальної діяльності.

— Чи все заплановане вдалося зробити, чи всі завдання уроку виконані?

  1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання «Мікрофон».

— На якому етапі уроку найцікавіше працювати?

— На якому етапі уроку витратили найбільше часу?

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
  • Закінчити роботу над завданнями, поданими до тексту 2.

Составляем структуру правильно: подробная инструкция

Когда первый раз садишься писать план, обычно в голове начинается хаос, сложно выделить основную мысль. В итоге пункты, которые должны быть короткими, раздуваются до целых абзацев.

Для справки. Основная мысль – задача статьи/произведения, а тема – обобщенное название содержания.

С чего начать и как закончить:

  1. Прочитайте текст 2 – 3 раза. Делайте пометки, записывайте идеи по ходу чтения. Если пишете из головы, и вам не нужно изучать конкурентные статьи, тогда пропускайте этот шаг.
  2. Задайте себе два вопроса: какова его тема, для чего написан материал. Так вы сразу определитесь с главной мыслью.
  3. Присмотритесь к каждому абзацу и подумайте, где ключевой момент, в чем его смысл? Часто абзац – это уже законченная мысль, которую можно внести в структуру как подзаголовок. Не останавливайтесь на деталях. Нас интересуют только действие, сюжетный поворот.
  4. Оставьте список на несколько минут, отдохните. Перечитайте его. Понимаете ли вы, о чем работа, только взглянув на него? Да – вы все хорошо проработали, нет – надо дорабатывать.
  5. Перепишите план в чистовик, используйте по назначению.

Несколько советов на дорожку:

  1. Незнакомые слова, понятия, которыми будете пользоваться, выписывайте отдельно. Обязательно уточните их значение.
  2. Не повторяйтесь. Если одно и то же слово напрашивается несколько раз, замените его синонимом.
  3. Не бойтесь доработок. Если, вернувшись к списку через несколько минут, вы хотите внести правки, то делайте это.
  4. План текста для публичного выступления должен быть коротким. Один пункт состоит максимум из 2 – 3 слов.
  5. Оформляйте пункты цифрами, а подпункты маркированным списком.

Заведите отдельный блокнотик для планов. Записывайте туда все свои наработки. Это хороший источник вдохновения, перечитывая который, вы будете отслеживать свой прогресс.

Мы окинули взглядом обобщенный способ структурирования статьи. Теперь усложним задачу и разделим план на несколько видов, каждый из которых создается по-особому.

Какие виды планов существуют?

План помогает нам не запутаться, четко сформулировать, изложить свою мысль. Существует множество вариантов. Сейчас мы рассмотрим наиболее известные методы.

Тезисный

Каждый раздел представлен тезисом. Тезис – краткая формулировка основной идеи 1 – 3 абзацев. Отличительная черта: много глаголов. Он состоит из подлежащего, называющего тему, и сказуемого, раскрывающего ее. Без сказуемого теряется основная мысль.

Как найти тезис? Новичкам сложно выделить основное, отбросив детали. Иногда подзаголовок структуры растягивается на 10 – 15 слов, хотя это недопустимо. Задайте вопросы к абзацам. Но помните: ответ должен состоять из 4 – 8 слов и не более.

Для примера я взяла сказку о золотой рыбке А. С. Пушкина:

  1. Жил старче небогато со своей старушкой.
  2. Старик поймал волшебную рыбку и отпустил ее.
  3. Старче рассказал все старухе, она потребовала корыто.
  4. Недовольная старуха послала старика за избой.
  5. Сварливой старухе недостаточно избушки, она захотела стать царицей.
  6. Надоело быть царицей старушке, захотелось ей стать владычицей морской.
  7. Рыбка не вынесла алчности старухи и исчезла.
  8. Старик и его жена остались с разбитым корытом.

Каждая 1 000 знаков = 1 тезису. Если вы пишете статью на 6 000 символов, вам нужно выделить 6 пунктов. Так вы не переборщите с водой в тексте, материал будет приятно читать.

Вопросительный

Этот вид структуры построен на вопросах к смысловому блоку текста. Лично мне проще именно так прорабатывать статью. Вопросы возникают еще во время изучения материалов, обдумывания темы.

Такой план идеально подходит для информационных статей, мастер-классов, инструкций, анализа.

Как он выглядит, я снова покажу на примере сказки про золотую рыбку:

  1. Что сделал старик, когда выловил волшебную рыбку впервые?
  2. Как старуха отреагировала на рассказ о золотой рыбке?
  3. Что старуха заставляла мужа просить у рыбки?
  4. Как рыбка ответила на последнее желание старушки?
  5. Что произошло со стариком и его женой в конце?

Задавайте вопрос с помощью слов: как, когда, почему, чей, сколько, кто. Избегайте вопросительной части “ли”.

Назывной

Назывной план состоит из тезисов, выраженных существительными, прилагательными. Глаголы не нужны. Он очень краткий. Максимальный размер одного заглавия 2 – 4 слова.

Вернемся к нашей сказке о золотой рыбке, чтобы увидеть назывной план на практике:

  1. Встреча старика и золотой рыбки.
  2. Прихоти старухи.
  3. Старик и старуха у разбитого корыта.

Вспомнили классику детства? Значит, все верно. Если только одного взгляда на план хватает, чтобы вспомнить содержимое статьи, вы на правильном пути.

Опорный

Опорный план пишется без правил. Это небольшой пересказ статьи, состоящий из главных информативных частей. Он предназначен для личного пользования. Важно, чтобы вам было удобно и понятно работать с ним. Все пункты – опоры, вызывающие яркие, детальные картины, передающие содержание статьи.

Вы можете писать его развернуто или сжато. Все зависит от вашей цели, возможностей, памяти, ассоциаций.

Вот как я вижу правильно написанный опорный план знаменитой сказки:

  1. Первая встреча старика и золотой рыбки.
  2. Три желания старухи.
  3. Отказ рыбки.
  4. Разбитое корыто.

Опорную структуру составляют для публичных выступлений, презентаций, новостных статей и кратких обзоров. Чтобы не упустить главную мысль, но и не смотреть постоянно в листок. Указывайте факты, цифры, названия предметов, действующих лиц.

Смешанный

Это микс из разновидностей планов. Ставьте вопросы, выписывайте тезисы – никаких ограничений.

Для наглядности покажу комбинированную структуру сказки о золотой рыбке:

  1. Старче попалась волшебная рыбка, которую ему стало жалко. Он ее отпустил.
  2. Как повела себя старуха, услышав о необычной рыбке?
  3. Три желания старухи.
  4. Почему золотая рыбка отказалась выполнять последнее желание?
  5. Старик и его жена вернулись к прежней жизни.

Можете им пользоваться для любых целей.

Простой и сложный

Какой план вам нужен: развернутый или простой. Чтобы сделать правильный выбор, подумайте, насколько важно описать детали или можно обойтись назывными предложениями?

Простая структура – это 3 – 5 заголовков без подробностей, состоящих из 2 – 5 слов, а сложная – более 5 заголовков с подзаголовками и важными деталями.

Например, сказку “Колобок” можно представить так:

Простая структура Сложная структура
  • Лепка колобка.
  • Колобок встретился с зайцем.
  • Колобок встретился с волком.
  • Колобок столкнулся с медведем.
  • Колобок попался лисе.
  • Лиса съела его.
  • Появление колобка.
    • Кто испек колобка?
    • Когда ожил колобок?
    • Что сделал оживший колобок?
  • Путешествие колобка.
    • Как ушел колобок от зайца?
    • Встреча волка и колобка.
    • Колобок столкнулся с медведем.
    • Чем закончилась встреча колобка и лисы?

Тренируйтесь писать простой план. Как только у вас начнет получаться, пробуйте сделать развернутый.

Как видите, упрощенный вариант указывает только на ключевые моменты, сложный помогает понять поведение героев, развитие сюжетной линии.

Как жанр статьи влияет на создание структуры?

Перед тем как садиться за план, подумайте: к какому стилю относится ваш текст? Будет это научная работа или горячая новость? В чем же отличие:

  1. Научная работа строится так, чтобы пошагово доказать определенную теорию, закономерность. Автор излагает аргументы, в подтверждение приводя документы, ссылаясь на авторитетные источники. Читатель постепенно идет к выводу – основной идеи материала, которая находится в конце.
  2. Яркая заметка, новость и обзор пишется в другой последовательности. Первые пункты – важная, привлекающая внимание информация, середина подробно раскрывает изложенное в начале, а конец – обобщение, дополнительные сведения.

Все дело в характере текстов. Научные труды читают вдумчиво, уделяя внимание каждому информационному блоку.

Тексты журналистов, копирайтеров не изучают. Их бегло просматривают за едой, в транспорте. Первые абзацы должны цеплять, вызывать желание дочитать до конца. Те, кто не учитывает разницы в стилях, сильно проигрывают: их работы остаются незамеченными.

Типичные ошибки + примеры

В процессе обучения новички часто совершают одни и те же ошибки. Самообучение опасно тем, что автор не всегда вовремя замечает свои слабые места, привыкает к ним, начиная писать в едином стиле последующие планы. Наставник необходим на этом этапе. Где его найти? Не надо далеко ходить, шерстить интернет, мы уже давно занимаемся обучением копирайтингу и готовы вам помочь.

А пока я познакомлю вас с банальными ошибками, которые делают план нерабочим:

  1. Нарушение логической связи, каждый пункт живет отдельной жизнью.
  2. Пункты пересекаются между собой, смысловые границы нарушены. Автор не смог разделить текст на ключевые моменты или слишком детально описал содержание.
  3. Все пункты указывают на второстепенную информацию. Скорее всего автор не сумел определить идею, тему статьи.
  4. Пропущены вступление, заключение.
  5. Автор подобрал неправильные слова для названия пунктов. Невозможно понять, о чем идет речь.
  6. Длина пункта превышает 9 слов, напоминает абзац.
  7. Размер пунктов, вид слишком различаются. Это допустимо только при написании комбинированного плана.

Выпишите список ошибок и повесьте на рабочий стол. Каждый раз, когда садитесь готовить план или проверять его, пройдитесь по списку.

Написали план? Не спешите им пользоваться. Дайте отлежаться ему хотя бы несколько часов, а затем оцените его свежим взглядом.

Давайте представим, как бы выглядел неправильный план статьи “Как научить ребенка говорить?”

  1. Когда ребенок учится говорить?
  2. Ребенок не говорит.
  3. Что нужно говорить малышу?
  4. Как научить ребенка говорить быстро и четко?
  5. Частые ошибки, которые совершают родители: мало читают ребенку, заставляют учиться, ругают.

Даже простой взгляд на такую структуру вызывает хаос в голове: что, зачем, о чем они вообще.

Какие ошибки здесь допущены:

  • Пункт 1 – лишнее. Мы ведь говорим о том, как научить малыша разговаривать, а не когда. Про это лучше написать отдельный текст.
  • Пункт 2 – тезисный, а мы оформляем все вопросами. Выглядит аляписто, нелогично.
  • Пункт 3 можно сделать подпунктом для удобства восприятия.
  • Пункт 5 длинный, однородные члены после запятой надо оформить подпунктами.

А вот исправленная версия:

  • Вступление.
  • Как научить говорить ребенка быстро и четко:
    • чтение вслух,
    • развивающие скороговорки,
    • артикуляционная гимнастика,
    • много общения,
    • словесные игры.
  • Почему ребенок не разговаривает?
  • Типичные ошибки родителей:
    • назойливое обучение,
    • недостаток внимания.
  • Заключение.

Учитесь писать подобные тексты для биржи статей, чтобы зарабатывать.

План – опора, помогающая собрать мысли в кучку. Когда я начинала на бирже статей, я и понятия не имела, как он упрощает жизнь копирайтера. Практикуйтесь как можно больше: пишите сами, анализируйте чужие работы. Помните, что упорство и опыт – ваше подспорье.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *